Місцеві вибори, що відбудуться 25 жовтня 2015 року - це чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, сільських та селищних рад, міських, селищних, сільських голів. Попередні вибори органів місцевого самоврядування відбувалися у жовтні 2010 року.
25 жовтня 2015 року вибори до різних органів місцевого самоврядування будуть проходити за різними виборчими системами. Важливо знати і розуміти виборчу систему, механіку "перетворення голосів у мандати".
Сільські, селищні ради
Вибори до сільських і селищних рад відбуватимуться за мажоритарною системою. Це значить, що територія кожної селищної чи сільської ради буде поділена на округи, від кожного округу буде обрано одного депутата місцевої ради. Тобто, округів буде стільки ж, скільки і депутатів у раді. У кожному окрузі балотуватимуться різні кандидати - можуть бути і безпартійні, а депутатом стає той, хто набирає просту більшість голосів. Тобто, щоб стати депутатом сільської чи селищної ради, достатньо отримати більше голосів, ніж інші кандидати на окрузі.
Сільські, селищні голови, міські голови (у містах до 90 тис. виборців)
Сільські і селищні голови, міські голови у містах з кількістю виборців до 90 тисяч, обираються також за простою мажоритарною системою. Тобто, на території ради на посаду голови балотуються різні кандидати (можуть бути й безпартійними), і головою стає той, хто набирає відносну більшість голосів - просто більше за інших кандидатів.
Міські голови - у містах з більше 90 тисяч виборців
У більших містах система обрання міського голови буде дещо іншою. Кандидати також висуваються по "одномандатному округу", що покриває всю територію міськради, можуть бути як представниками партій, так і безпартійними. Втім, щоб стати міським головою, кандидат повинен отримати не просту, а абсолютну більшість голосів - його мають підтримати більше 50% виборців, що проголосували.
Якщо жоден кандидат не отримує таку абсолютну більшість, то має бути проведено повторне голосування (так званий "другий тур"). У "другий тур" виходять два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів виборців. Щоб стати переможцем - і міським головою - кандидат має набрати у "другому турі" просту більшість голосів (не обов'язково більше 50%).
Обласні, районні, районні у містах, міські ради
Вибори до цих місцевих рад будуть відбуватися за абсолютно новою системою, яка в Україні раніше ніколи не застосовувалася. Ця система є найскладнішою з усіх, що коли-небудь працювали в Україні, і тому надзвичайно важливо особливо прискіпливо її вивчити, зрозуміти, як вона працює. Без належного розуміння, усвідомлення механіки виборчої системи, - того, яким чином будуть висуватися кандидати у міські, районні, обласні ради, яким чином виборці голосуватимуть на дільницях, як їх голос вплине на те, хто з кандидатів стане депутатом, - на виборців може чекати багато неприємних сюрпризів.
Партійні "списки"
По-перше, до міських, районних, обласних рад кандидатів можуть висувати тільки партії. "Самовисуванець" або "безпартійний" кандидат не зможе балотуватися до цих місцевих рад.
Партії затверджують виборчий список, який складається з першого кандидата (лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія отримала мандати) та інші кандидати які закріплюються (висуваються) за певними територіальними виборчими округами у відповідній раді (в області, районі, місті).
Округи
Територія міської, районної, обласної ради ділиться на таку кількість округів, скільки має бути депутатів у відповідній раді. Партії закріплюють за різними округами кандидатів зі свого "списку". Причому, в одному окрузі партія може закріпити від 0 до 1 кандидата. Тобто, на якомусь окрузі, партія може бути представлена конкретним кандидатом, а може й не бути - тоді виборці зможуть голосувати "за партію в цілому".
На кожному окрузі, відповідно, буде окремий бюлетень для голосування. Виборець може обрати тільки один варіант у цьому бюлетені – тобто, або проголосувати просто за партію і лідера її «списку» (якщо вона не закріпила – не «висунула» кандидата на цьому окрузі), або ж за партію (і лідера) із кандидатом, закріпленим в цьому окрузі. Відтак, голос кожного виборця є обов'язково голосом за певну партію і її «лідера» і також може бути одночасно голосом за певного кандидата від цієї ж партії.
Визначення партій-переможців
Після завершення голосування виборчі комісії повинні будуть встановити результати виборів. На першому етапі потрібно буде визначити, які ПАРТІЇ пройдуть у відповідну раду, зможуть формувати її склад зі своїх кандидатів. Для цього потрібно скласти разом всі голоси, які отримала кожна партія та її кандидати в усіх округах, і подивитися, скільки відсотків від усіх, хто проголосував, набирає кожна партія.
До ради зможуть пройти тільки ті партії, що отримають більше 5% голосів у цілому по місту (району, області) - тобто "подолають бар'єр".
Визначення, скільки місць у раді отримає партія
Відповідно до того, скільки відсотків набрала кожна партія-переможець, визначається, скільки місць у раді вона отримає, і повинна буде "заповнити" своїми кандидатами. Для цього ввели поняття "виборча квота". Виборча квота - це [Кількість голосів, які отримали партії, що подолали бар'єр] поділено на [кількість місць у відповідній раді]. Кількість голосів, які отримала кожна партія, ділиться на виборчу квоту – так дізнаємося, скільки місць у раді отримує кожна партія. Якщо якась партія подолала виборчий бар'єр, але отримала голосів виборців у кількості меншій за виборчу квоту, то вона мандатів, тобто місць у відповідній раді, - не отримує.
Визначення, хто саме з партійних кандидатів стане депутатом
Отже, уже відомо, скільки місць у раді отримає кожна партія. Але не все так просто! Тепер потрібно з'ясувати, які саме кандидати (закріплені / висунуті у конкретних округах) – представники партій – стануть врешті депутатами міської (районної, обласної) ради. тобто, в межах кожної партії-переможця, потрібно буде відсортувати кожного кандидата за рівнем його підтримки виборцями на окрузі. Так, "черговість" отримання мандату визначатиметься відсотком голосів, які отримав кандидат у своєму окрузі. В результаті, наприклад, може трапитись так, що мандат отримають ті кандидати, які принесли партії менше голосів, але за рахунок відносно низької явки виборців на окрузі, їх результат у відсотках вищий.
Також, виборці повинні бути готовими, що за такої виборчої системи, від їхнього округу може бути не обрано депутата взагалі - тобто жоден з кандидатів, що закріплені на окрузі, може не стати депутатом. З іншого боку, від округу може пройти у раду двоє або й більше кандидатів.
Ще є такий казус цієї виборчої системи: депутатом міськради (райради, облради) може стати кандидат, який у своєму окрузі зайняв третє, а то й четверте місце.
Сюрпризи нової виборчої системи
- Кандидат від партії може набрати переважну більшість голосів виборців у окрузі, але не отримати мандат, і не потрапити до ради, бо його партія в цілому по всьому місту (району, області) набирає менше прохідного бар'єру.
- Представники тої чи іншої партії можуть лідирувати в усіх округах, проте мандати отримають не всі, якщо ще хоч одна партія подолає прохідний бар'єр.
- Деякі округи можуть бути взагалі не представлені у раді, а деякі можуть мати кілька депутатів.
- Депутатами від деяких округів можуть стати кандидати, які зайняли навіть третє чи четверте (або й нижче) місце.
- Якщо якась політична сила недооцінить своєї популярності, і виставить меншу кількість кандидатів, ніж в результаті отримає мандатів, то ці місця у раді залишаться незаповненими, вакантними - аж до кінця терміну повноважень місцевої ради.
- Розрахунок черговості отримання мандатів за відсотком отриманих голосів, а не за кількістю голосів, може спричинити, що до відповідної ради потраплять, не ті, хто приніс найбільше голосів партії, бо в них на округах була висока явка, а ті хто "приніс" меншу кількість голосів, проте у них на окрузі була явка нижча, і тому у відсотках вони отримали більше.
Деякі партії можуть подолати виборчий бар’єр, але кількість отриманих голосів буде меншою від виборчої квоти. У законі для такого випадку сказано: "Кандидати в депутати, включені до виборчого списку місцевої організації партії, за яку подали свої голоси виборці у кількості, меншій за виборчу квоту, права на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі не мають". Тобто партія не отримає жодного мандату. В першу чергу, у зону ризику потрапляють ради, у яких обирають менше 22 депутатів – тобто в межах яких проживає до 3 тисяч виборців.
Важливо знати і розуміти систему, за якою обирають депутатів міських, районних, обласних рад - адже вона нестандартна, не дуже очевидна, можна сказати, унікальна у світі - і застосовується в Україні вперше.